Довільне розслаблення м'язів (релаксація) грун­тується на здатності людини подумки за допомогою образного уявлення відключати м'язи від імпульсів, які йдуть від рухових центрів головного мозку. Під дією релаксації м'язи всього тіла стають ніби в'яли­ми. При цьому з'являється приємне відчуття втоми, легкості.

Правильне загальне розслаблення м'язів пов'яза­не з відчуттям відпочинку й умиротворення. Десяти-хвилинний відпочинок у цьому положенні, якщо він поєднується з правильним диханням, відновлює сили і працездатність так само, як і сон.

Загальне розслаблення м'язів рекомендується всім, але особливо необхідне людям із сильною і швидкою реакцією на зовнішні подразники. Люди нервового складу схильні до перебільшення. Вони швидко від­новлюють сили і досить швидко стомлюються. Люди з повільною і слабкою реакцією, а також особи зі зни­женим артеріальним тиском повинні після розслаблен­ня м'язів обов'язково виконати кілька вправ (лежачи потягнутися, напружуючи м'язи кінцівок і всього тіла; Вправа 14 — метод імітації (наслідування, підроб­лення, повторення баченого або уявлюваного явища, стану) іноді допомагає відчути такий тонус (рівень збудження нервових центрів або активності органів і тканин, наприклад напруження м'язів), який прий­нято називати релаксацією, або розслабленням м'язів.

Так звана «поза кучера» — це не що інше, як на­півсонний стан сидячи. Ця поза нагадує позу ку­чера на передку (звідси і її назва) або людини, яка дрімає, сидячи у вагоні.

Ми рекомендуємо виконувати цю вправу у  поло­женні сидячи на краю стільця поблизу столу так, щоб ноги були напівзігнуті і розведені в боки на півкроку, руки (з переплетеними пальцями) опущені між нога­ми (або спиралися на край стола), тулуб і голова на­хилені (ніби звисають донизу). Перебуваючи у цій позі, слід заплющити очі, дихати неглибоко діафраг­мою (животом) і відчути розслаблення м'язів вздовж хребта. Ця поза сприяє відчуттю умовної невагомості (легкості) тіла. Якщо ж при цьому уявити, що язик став в'ялим, а шия «висить» без будь-якого напружен­ня, то з'явиться стан легкої дрімоти. Залишаючись у цій позі, коли з'являться думки, починайте стежити за диханням — таке переключення уваги особливо корис­не, якщо до виконання вправи ми були чомусь не в настрої. Залишатися у цій напівдрімотній позі слід поки приємно, бо тривалість пози визначається загаль­ним станом і внутрішнім настроєм. Закінчити сеанс слід після словесного самонавіювання. Кожну фразу повторяти 3—6 разів: «Відчуття молодості поліпшує діяльність нервових центрів».





pseon.dax.ru